Жили-були чоловік із жінкою та мали вони двох діток, доньку Марічку та сина, Іванка.

Одного дня батьки поїхали в місто на ярмарку і наказали Марічці слідкувати за молодшим братом.

Але Марічка братика посадила на лавку на сонечці, а сама побігла до подружок.

Коли повернулась, Іванка ніде не було, і дівчинка здогадалась, що його забрали гуси-лебеді до баби Яги.

Кинулась Марічка наздоганяти їх, але не знає, куди бігти.

Побачила дівчинка Пічку і спитала у неї дороги.

А Пічка попросила Марічку витягти пиріжки, щоб не згоріли, а тоді вона дівчинці дорогу підкаже.

Марічка пиріжки витягла, Пічка їй шлях вказала, тож побігла сестричка далі за братом.

Аж бачить росте Яблуня, і у неї Марічка спитала, куди гуси-лебеді полетіли.

Яблуня попросила Марічку струсити стиглі яблучка, і лише тоді їй дорогу підказала.

Прямує Марічка далі і бачить молочну Річку з киселевими берегами, і у неї дорогу питає.

Річка промовила, що вкаже шлях, якщо Марічка їй важкий камінь з течії зсуне.

Дівчинка палицею камінь зсунула, і Річка їй показала шлях до хати Баби Яги.

Там на припічку сидів Іванко, тож Марічка його вхопила і ну тікати додому.

Побачила Баба Яга, що хлопчика немає і кинулась наздоганяти дітей.

Але Марічку з братиком заховала під крутим берегом Річка.

А потім їх і Яблуня вітами прикрила, і Пічка прихистила, тож не вдалося Бабі Язі дітей знайти та з'їсти.

Подякувала Марічка Річці, Яблуні та Пічці, повернулася додому з братиком.

Аж тут і батьки з ярмарки повернулись і гостинці дітям привезли.

Žili byli muž se ženou a měli dvě děti. Dceru Maričku a syna Ivánka.

Jednoho dne odjeli rodiče do města na trh a řekli Maričce, aby pohlídala svého mladšího bratra.

Marička však svého bratříčka posadila na lavičku na sluníčku a sama běžela za kamarádkami.

Když se vrátila, Ivánek nikde nebyl a dívka tušila, že ho odnesly husy-labutě za babou Jagou.

Marička se je vydala najít, ale nevěděla, kam se rozběhnout.

Tu uviděla dívenka pícku a zeptala se jí na cestu.

A pícka požádala Maričku, aby z ní vytáhla koláče. Jinak by se spálily. Ona že pak dívce cestu ukáže.

Marička vytáhla koláče, pícka jí ukázala cestu, a tak se rozběhla sestřička za svým bratrem.

Najednou vidí jabloň. I té se Marička zeptala, kam husy - labutě letěly.

Jabloň požádala Maričku, aby otrhala zralá jablíčka. Teprve potom jí cestu ukázala.

Jde Marička dál a vidí mléčnou říčku s kyselými břehy a ptá se jí na cestu.

Říčka řekla, že jí cestu ukáže, pokud jí Marička těžký kámen z proudu odsune.

Dívka posunula holí kámen a říčka jí ukázala cestu k domu baby Jagy.

Tam u kamen seděl Ivánek. Marička ho chytila a rozběhla se domů.

Baba Jaga uviděla, že je chlapec pryč - a že děti dožene.

Ale Maričku s bratrem schovala pod příkrým břehem říčka.

A pak je i jabloň přikryla větvemi a pícka přivinula, takže se babě Jaze nepovedlo děti najít a sníst.

Poděkovala Marička říčce, jabloni a pícce a vrátila se s bratrem domů.

A tu se i rodiče vrátili z trhu a přivezli dětem dobrotu.