Казка про козенят / O kůzlátkách
00:00
Можете завантажити казку у форматі PDF.
Жила собі в хатинці мати-коза з козенятами.
От якось надумала вона піти до міста на базар.
Покликала козенят і каже: „Добре замкніться й нікому не відчиняйте“.
Тільки-но вона відійшла, як хтось постукав у двері:
„Відчиняйте! Це я, ваша матуся!“
Козенята, як почули це, розсміялися: „Ти не наша матуся! У неї голос тоненький, а в тебе грубий! Ти вовчисько!“
Вовк тоді пішов до коваля, щоб той виковав йому язика, і повернувся згодом.
Постукав у двері й тоненьким голоском сказав: „Відкрийте, козенята! Це я, ваша матуся!“
Голос у нього був точнісінько як у мати-кози. Але козенята були розумними й попросили, аби вовк показав їм у вікні свою лапу.
Вовк і висунув свою сіру, брудну лапу до вікна.
Козенята, як побачили її, розсміялися: „Ні-ні, ти не наша матуся, ти вовк! У нашої матусі лапка біленька й чистенька!“
Вовк побіг до млина й засунув лапу в муку, аби вона стала білою, і знову повернувся до хатинки.
Як раз у цю мить мати-коза повернулася з міста.
А як побачила вовка перед дверима хатинки, відклала всі торбинки, нахилила голову та як розженеться й підчепить вовка рогами.
Вовк відлетів у кущі та хутко втік.
Мати-коза відчинила двері й дала своїм розумним і слухняним козенятам солодку морквинку в нагороду.
V chaloupce žila máma koza se svými třemi kůzlaty.
Jednou šla koza do města na trh.
„Nikomu neotvírejte“, přikázala.
Jen co odešla, někdo ťukal na dveře.
„Otevřete, to jsem já, vaše maminka!“
Kůzlátka se ale začala smát. „Nene, ty nejsi naše maminka, ty jsi vlk. Naše maminka nemá tak hluboký hlas.“
Vlk běžel ke kováři, aby mu vykoval jazyk. Za chvíli byl zpět.
Zaklepal na dveře a tenkým hláskem říká: „Otevřete kůzlátka, já jsem vaše maminka.“
Hlas měl jako maminka koza, ale kůzlátka byla chytrá. Řekla vlkovi, aby jim do okna ukázal svoji nožičku.
Vlk strčil svoji špinavou šedou tlapu do okna.
Kůzlátka se smála. „Nene, ty nejsi naše maminka, ty jsi vlk. Naše maminka má nožičku čistou a krásně bílou.“
Vlk běžel do mlýna a strčil tlapku do mouky - měl ji celou bílou. A utíkal zpět k chaloupce.
To už se ale vracela maminka z trhu.
Když viděla vlka přede dveřmi chaloupky, odložila nákup, sklonila hlavu, rozběhla se a nabrala vlka na rohy.
Vlk odletěl do křoví a rychle utekl pryč.
Maminka koza odemkla dveře a svým chytrým a poslušným kůzlátkům dala za odměnu sladkou mrkev.